The Art of Attraction · Українське видання · № 01
ПЕРША ЛЮБОВ
Був вересень 1978 року, і я жив із мамою в Клузоне — маленькому містечку високо на пагорбах над Бергамо, на півночі Італії, де вона виграла конкурс на державну посаду. Я поїхав із нею і ходив там до школи.
Решта родини жила в Реджо-Калабрії. Батько подав цей переїзд як нагороду, як справжній досвід. Насправді я знав, що я — хлопець під наглядом, через мій характер, і що мені потрібен контролер, наставник, — а хто впорається з цим краще, ніж моя мати.
У мене був новий мотоцикл, який купив батько: обіцянку дотримано, як завжди. Я склав іспити з найвищими оцінками й виграв приз.
Мама намагалася домовитися зі мною, о котрій я маю бути вдома, але здебільшого просто замикала мене, щоб покарати, і йшла на роботу, навіть не уявляючи, що однією з перших речей, які я задумав, було зробити копію ключів.
Я гуляв із друзями. У всіх були мотоцикли, і кожен мав дівчину. Я — ні.
Я познайомився з дівчиною, Карлою, дуже гарною, але вона вимагала забагато часу: залицяння, поцілунок, знайомство, представлення, батьки, ритуали.
Коли Карла зрозуміла, що я не хлопець для довгої гри, вона знайшла бергамського пастуха, який вручив їй любов разом із батьковою землею.
Тим часом у квітні 1979 року мама отримала переведення, і ми повернулися до мого рідного міста.
Першою турботою було перевести мене до найближчої школи, щоб я не втратив рік, але часу лишалося так мало, що оцінювання школи не дозволило мені перейти, і я провалив свій перший рік.
Моя сестра ходила до тієї самої школи. Наступного року вона спитала мене, чому в мене немає дівчини, і познайомила мене з однією зі своїх однокласниць. Ми почали знайомитися ближче.
Я не знав, як це робиться. Я знав про поцілунок і про те, як це буває. Але вона мала більше досвіду, і після трьох побачень привела мене на темний пляж біля моря, де я мусив пообіцяти їй, що не скористаюся ситуацією. Так і сталося.
Наступного дня вона мене кинула. Ахахахахах.
Усе сталося так швидко, що невдовзі вона вже була з іншим, а потім ще з одним. Я перестав їх рахувати на цілий рік, але зрозумів одне: ніколи не обіцяй того, про що вони просять, — роби те, чого вони хочуть.
Ferdinando
THE BIC SAGAThe takeover that never happened.
THE WILKINSON SAGAThe steel aunt.