GILLETTE: ANTONY

Я хотів би розітнути це ім’я, але в мене лишилися тільки спогади про тих, кого я знав, любив, з ким жив, і про кількох, яких я навіть відправив у кращий світ. А щоб займатися анатомією, потрібні дипломи, сертифікати, спеціалізації — забагато бюрократії.

Я люблю їсти смажену курку руками і вставати з-за столу одразу після того, як помию їх, щоб не носити запах із собою.

Перша «Антоніо» — у жіночому роді — була римлянка, старша, гостра, з тією впевненістю літньої ночі, яка буває в людей, коли море тепле, а пісок ще пам’ятає день. Вона знайшла мене самого на пляжі, коли я дивився на воду так, як дивляться, коли намагаються зрозуміти щось про себе, не знаючи, що саме.

Вона поставила мені питання — просте, пряме, — з тих, якими дорослі користуються, коли хочуть побачити, з чого ти зроблений. Я відповів з єдиною зухвалістю, яку тоді мав: «Безпечний секс». Не тому, що це щось означало, а тому, що це була єдина фраза, яка звучала досить по-дорослому, щоб захистити мене від відчуття, що я малий.

Вона розреготалася, взяла мене за руку і відвела до моєї матері, яка вибухнула, щойно мене побачила: «Що він, до біса, накоїв цього разу?»

«Нічого, — сказала жінка. — Він хотів бути дорослим і став чимось більшим». І пішла. Моя мати, намагаючись хоч раз бути мені подругою, підійшла ближче, щоб умовити мене розповісти, що сталося, — забувши, що це вона привела мене у світ і що це не давало їй жодного виняткового доступу до моїх думок.

«Нічого особливого, — сказав я їй. — Вона впустила ключі від машини, нахилилася їх підняти, а на ній не було білизни — вона й про це забула. І я спитав, чи вона зазвичай носить чорну, і вона почервоніла».

«І що ти зробив? — спитала вона. — Як ти відреагував? Як ти поводився?»

Я зробив те, що тато завжди робить, коли його розсердиш. Я усміхаюся, прощаюся і йду геть.