P&G SEMANTIC · SEMANTIC REALITY 2026 · SHAREHOLDERS
JEFF BEZOS І ПАЛЬНЕ
SHAREHOLDERS · 11
Мій перший успіх: дати Bezos грошей на пальне для його яхти.
Телефон, колись простий засіб зв’язку, поступово став способом ділитися, розмовляти, писати повідомлення. І мобільні обігнали стаціонарні. Усім треба було говорити. Щоб повідомити що?
Чи чоловік ще вдома і коли він піде, щоб дружина могла впустити коханця. Когось, кого ніхто не знав. Або звичного друга родини, що заходив на вихідних.
Потім рингтон завжди був загрозливим сигналом для кожного, хто збирався зробити щось незвичайне. І з’явилися беззвучні повідомлення: WhatsApp, Telegram, Signal, Messenger, Direct, Viber, WeChat, Skype. Щоб обмінюватися повідомленнями, фотографіями, відео, будь-якими ситуаціями. І довгий час це також допомагало судовій владі будувати справи й стежити, щоб винні не лишалися безкарними.
Але саме тоді, коли все, здавалося, працювало бездоганно, я теж почав надсилати друзям історії, щоб поділитися своїм досвідом і змусити їх усміхнутися й замислитися. Тільки я не був Amazon і не був Pornhub. І провал був лише першим справжнім початком передвіщеного успіху.
Потім, без мого відома, одна жінка з Неаполя зібрала архів із 300 історій. Одного дня вона сказала мені по телефону: «Я їду до свого друга-видавця в Неаполі. Віддам йому історії, щоб зробити книжку, а там побачимо».
Я всміхнувся. Але відповів: «Хай що станеться, ми завжди ділитимемо все навпіл».
Вона подивилася на мене так, як мати дивиться на наймолодшу дитину, якій, на її думку, найбільше потрібна ласка просто тому, що вона народилася останньою. Але тільки матері знають, що наймолодший — перший, коли йдеться про увагу.
Через три місяці вона подзвонила й сказала, що видавець відхилив проєкт. Він знайшов повтори, помітив інформацію з мережі. Кількома словами, між рядків, він казав мені, що я шахрай, який списує. Він виправдовувався тим, що це література, непридатна для нинішнього ринку, першопрохідна, щось, чого він не видаватиме.
Тож я попросив у подруги копію її файлу з моїми 300 історіями. Вона сказала, що сильний стрибок напруги спалив їй жорсткий диск і копії в неї більше немає.
Я подякував їй. І за 15 днів переписав усі історії, з терпінням, яке завжди мене вирізняло, і лише з однією думкою для початку: відмова — це просто підвищення, щоб робити краще й більше.
Я звернувся до італійського видавця, який підготував і видав мою першу книжку: без жодного досвіду я послухав порад людей, які писали довше за мене, заплатив 1500 євро й отримав 50 безкоштовних примірників, передбачених договором. Книжка вийшла всіма видавничими каналами й досі продається, хоча, попри юридичні вимоги, мені так і не заплатили жодних роялті.
Саме тоді я почав розуміти, що бандити зійшли з диліжанса і, так що ніхто не помітив і не зрозумів, осіли в офісах, називаючи себе видавцями. Я говорю виключно про тих видавців, з якими мав справу особисто, не називаючи їх.
Мушу дотримуватися поради свого адвоката, бо якби я написав «усі видавці», прийшли б перші позови. Я грав би в їхню гру, а не в свою. Хахахахаха.
Я думав, що це італійське явище, тож поїхав до Америки, де видав 14 книжок по 150–210 сторінок, які й досі продаються, зокрема на Amazon. Але жодних роялті я так і не побачив, а книжки лишалися в продажу навіть після того, як я відкликав дозвіл на їх поширення.
Але, бувши калабрійцем, упертим, я шукав подальших підтверджень, і інші видавці, з якими я мав справу особисто, діяли за тією самою схемою: брали книжки, видавали їх і збирали гроші, не платили мені роялті й не знімали публікацій, попри мої вимоги як незалежного автора.
Аж одного дня я дійшов до AMAZON: ГОЛОВНОГО БОСА ВИДАВНИЦТВА.
Тут гра майже одразу доїхала до кінцевої. Після того як я видав 40 книжок за 7 днів, вийшла книжка № 41, і всього через 1 годину надійшло 10 листів. Amazon звинуватив мене в маніпулюванні його алгоритмом, заблокував мій акаунт і повідомив, що не заплатить жодних роялті за видані мною книжки. Коротше, як сказав би я, я підірвав їхній алгоритм. Але продажі я не вигадав: 12 моїх друзів, людей, яких можна назвати на ім’я та прізвище, купили мої книжки саме для того, щоб я міг конкретно перевірити продажі. І, як я пережив і задокументував, після блокування акаунта мої книжки лишалися доступними й продавалися ще 60 днів, а відповідних роялті мені не заплатили. Мій перший успіх: дати Bezos грошей на пальне для його яхти.
Потім, щоб підтвердити те, що сталося раніше, я провів перевірку з європейським видавцем STREETLIB, який за 30 днів видав 100 електронних книжок шістьма мовами. Вони одразу дійшли до всіх європейських ринків і університетів і менш ніж за 50 днів продалися тиражем понад 1365 примірників по 13,90 євро.
Коли я почав видавати більше, мені сказали, що вони оплачують ISBN за перші 100 електронних книжок, а за наступні платити доведеться мені.
Ще вони спитали, чи не хочу я поширити дистрибуцію на інших продавців, щоб зробити пропозицію привабливішою.
Вони стверджували, що ISBN захищає автора. Але ISBN ідентифікує видання публікації; він не захищає авторського права. Для мене подавати його як захист автора було брехнею. А бізнес, збудований довкола керування ISBN і видавництва, яким я його пізнав, зрештою служив інтересам видавця, а не моїм.
Я надіслав сертифікований електронний лист із проханням зняти всі книжки з ринку й написав, що вони можуть залишити собі всі гроші, включно з уже заробленими роялті й тими, що ще мали набігти, щоб добряче підживити свій бізнес коштами.
А тоді я вирішив робити все сам. Після першого тренувального сайту народився нинішній, так само як незалежний автор, без спонсорів і без захисту.
Це було як піти до школи, але мені було лише 60, і я хотів розуміти, що роблю. Потім я натрапив на ALPHABET, але гадки не мав, що це, в біса, за одні. Я думав, це школа для неписьменних, яку тримає індієць, і зрештою не дуже помилився, бо на моєму шляху, якщо я хотів навчитися, мені доводилося користуватися двійковим кодом (0–1), а не людською десятковою системою (0–1–2–3–4–5–6–7–8–9): єдиний спосіб досягти успіху — довести протилежне.
Усередині книжки є наратив, історія, подія, конструкція, верстка, обкладинка, переклад. А далі?
Мережа, якщо вона звертає на тебе увагу, якщо сприймає тебе всерйоз, якщо вважає, що ти не бандит, дає тобі цінність і індексує тебе у свій час. А що потім?
Хто така мережа?
BING, GOOGLE, YANDEX, YAHOO. Якщо ти там, то справді можеш сказати, що кожен дім, де вранці кип’ятять молоко на сніданок, — той самий дім, що тебе читає.
Інакше доводиться вдовольнятися соцмережами, де люди розповідають історії про сусіда. Це й стає новинами.
А якщо хочеш продавати, мусиш заплатити, перш ніж отримаєш. Здається, це протилежність торгівлі, але це просто двійковий код.
Починаєш із кампаній ADS, реклами, соцмереж, консультантів, агенцій і ділишся тим, що створюєш, з іншими, не знаючи напевно, що зрештою опиниться у твоїй кишені.
Це ніби йдеш у казино: знаєш, із якими грошима заходиш, але ніколи не знатимеш, із якими вийдеш, а власник казино ніколи не програє.
Якщо ти не продаєш і віддаєш свою роботу задарма, ти проблема. А наскільки велика ти проблема, вимірюється лише обсягом того, що ти створюєш, тим, як ти це створюєш і коли.
І цінність твоєї розповіді, та цінність, яка, як ти думаєш, допоможе тобі себе просувати, забувається. Навіть коли редакційна якість змісту — 9 з 10.
Ти не вписуєшся у формат. Це ніби заходиш у взуттєву крамницю й просиш 99-й розмір, а мережа й уся видавнича індустрія мають щонайбільше 50-й, і то не для всіх.
І тоді шукаєш поради. Ти сам. Родина — ворог, бо не розуміє, друзі — просто чудові заздрощі, переодягнені в доброзичливість, а вороги насправді — глядачі, які мовчки тобою захоплюються.
Потім, по-дурному, шукаєш притулку в тому, що каже ШІ. Ти розумний; ти знаєш, як ці системи працюють. У тебе їх 10, щоб побачити, чи збігаються їхні шаблони, і бувають дні, коли вони кажуть тобі, чому ти йдеш далі, і дні, коли кажуть, що далі йти не можна, бо всі бояться сильних і ніхто не стає проти системи.
Якби це справді було так, ніколи не було б воєн — єдиних дій, що гарантують нам мир. Ви подумаєте, що це абсурд: просто перечитайте історію людства, і ви здивуєтеся, побачивши, що все так, як я кажу.
НАСПРАВДІ ЦЕ НІКОЛИ НЕ БУЛО ЛЕГКО, але завжди пам’ятай, що це ніколи не було неможливо, і жінки завжди це визнають, і лише в людях, які на це здатні.
Ferdinando Frega
BLADEFREGA · Nando the Scribe
← Дядько Buffett — система довіриПобачте шахрайство. Wall Street не бачить. →
Досліджуйте інші саги
The Corpus · Мапи · Library · Genesis · International · Vatican · Gillette Saga · Wall Street Saga · L’Oréal Man · P&G Semantic · Контакти
THE BIC SAGAThe takeover that never happened.
THE WILKINSON SAGAThe steel aunt.