GILLETTE — ПАРАЛЕЛЬНИЙ РИНОК

Є явище, яке італійці добре знають лише у світі одягу та на продовольчому ринку: коли продукт починає викликати світовий інтерес, кожен, хто може скористатися неофіційними методами, щоб робити бізнес, стає паралельним продавцем.

Захист поширюється лише на офіційний продукт, ніколи на підробку — але, як ми побачимо, підробку часом майже неможливо розпізнати, така висока якість її виготовлення, і вона не лише обманює клієнтів, а й залишає споживачів у невіданні, що їх узагалі обманули.

У 1980-х одним із наймодніших комерційних явищ на ринку було використовувати слабкість валютних ринків — ми мали понад шістдесят офіційних валют, що вільно обмінювалися, — купувати продукти за кордоном і перепродувати їх удома.

Коли в інтерв’ю тодішньому італійському генеральному директорові сказали, що на тлі 200 мільярдів лір виручки в Італії паралельний імпорт становив для Gillette лише від 1 до 5 мільярдів — сума вважалася мізерною, а будь-які дії, щоб заблокувати ці операції, коштували б значно більше, ніж самі втрати, — він відповів:

Якщо сьогодні ми дозволимо жменьці людей вторгнутися в межі такої компанії, як Gillette, ми узаконимо практику некоректну, хоч і не незаконну, — а принцип людей Gillette вартий більше, ніж гроші.

Журналісти відступили, ніби їх ударили. Ніхто про це не написав, бо це торкалося того, про що ніхто ніколи не говорить: цінностей.

Справа ніколи не була в прибутку. Лише в людях.