CHANEL, ЯКА ДЗВОНИЛА ВІД BIC

Задзвонив телефон.

Код країни був +33. Франція, без сумніву.

Чого я не знав, то це хто взагалі міг мені дзвонити. Я ніколи не залишав по собі незавершених романів; це ніколи не було моїм стилем чоловіка Gillette. Француженки завжди точно знали, чого хочуть, і змушувати їх чекати не можна було ніколи. Я завжди підлаштовувався під їхні плани. Задовольнити клієнта спершу в бажанні, а тоді в потребі — таким завжди було правило Матері Gillette.

«Алло, доброго ранку. Мене звати Клод Ширакак, я менеджерка відділу посередницьких операцій у світі. Я розмовляю з паном Ferdinando Frega, власником GILLETTENARRATIVE?»

«Так, слухаю. Чим можу допомогти?»

«Дуже люб’язно з вашого боку запитати. Нині це нечаста відповідь. Дякую. Мені треба зустрітися з вами, щоб обговорити, як довести один проєкт до завершення».

«Люба пані, я насамперед пенсіонер, а вже потім одружений. Але я завжди радо зустрічав нові можливості. Я й далі відкритий для нових зобов’язань. Тож якщо пропозиція буде досить привабливою, ми, безперечно, можемо розглянути тимчасову співпрацю».

«Дякую, пане Frega. Клод Ширакак — моє професійне ім’я, але друзі звуть мене Chanel, якщо вам так зручніше. Керівництво великої французької мультинаціональної компанії доручило мені зв’язатися з вами й остаточно владнати кілька питань, пов’язаних із вашими ініціативами. Ви для них офіційна контактна особа. Якщо ви приділите мені трохи часу, я з радістю приїду до вас і ми все відверто обговоримо».

«Дуже добре. Можемо зустрітися, коли забажаєте. Мені потрібні лише день, година і приблизна тривалість зустрічі».

«У такому разі я могла б приїхати завтра о 14:30 і пробути до 19:30. І вже з цих кількох реплік ви здаєтеся мені цікавою людиною. Фотографія на вашому сайті підтверджує це враження. Сподіваймося, що ви не лише розумний, а й людина слова».

«Люба Chanel, після багатьох років сумлінної служби Міністерство закордонних справ Італії нагородило мене почесною медаллю за те, як я поводився з жінками світу. Єдина трагедія полягала в тому, що майже з усіма ними природним завершенням був би шлюб — а такої обіцянки я ніколи не міг дати».

«Дуже добре. Дякую, пане Frega. Побачимося завтра. Готель Sheraton, Реджо-Калабрія, 14:30».

«Я буду. Дякую. До завтра».