БАЛАНС GILLETTE

Найвідоміший баланс — це баланс держави, яким керує одна-єдина одержимість: тримати прожектор спрямованим в одну точку — на слабкі місця.

Державний борг завжди лишається на поул-позишн, наче пацієнт, приречений жити вічно. Він ніколи не помирає. Він засуджений до вічності.

Щоразу, коли люди кажуть: «У нас проблеми», — лунає той самий заклик: час усім перемкнути передачу, працювати більше, стати відповідальнішими. Так далі не можна. Обов’язкова фраза завжди та сама: треба взятися за розум.

Звучить як колективний, загальнонаціональний акт відповідальності. Проте його дія згасає за кілька хвилин, ніби він не мав до нас жодного стосунку.

І все ж це слово відлунює навколо нас, несучи вагу чогось, що нібито спричинили інші, тоді як ми лишаємося глядачами в реальності, де можна перемкнути канал будь-коли.

Далі є баланси організацій: установ, асоціацій, корпорацій. Мета може бути різна, але остаточне запитання лишається незмінним:

Чи добре ми впоралися, чи могли зробити більше?

Рідко справжній менеджер представляє баланс, де збитки розписано до найменших подробиць, а відповідальність покладено на кожного. Коли відповідей бракує, поясненням стають зовнішні чинники, ніби винуватцем були якісь загадкові зустрічні вітри, яких ніхто не чекав і яких ніхто не може назвати.

І нарешті, є сімейний баланс.

А потім одного дня ти починаєш рахувати власні роки. Некрологи нагадують, що люди помирають, а вік — не що інше, як дата, поставлена десь усередині життя.

Саме тоді надходить твій особистий баланс.

Той, де лише ти відповідаєш за те, як провів свій час, — і лише ти справді знаєш, яку віддачу дала ця інвестиція.

Не заходячи в психологію чи філософію — я не лікар і не професор, — хотів би поділитися своїм останнім балансом:

Мій баланс як письменника

Цифри говорять самі за себе. Коментарі не потрібні.

А ще є люди.

Читачі, які приходять природно, один за одним, без реклами, без кампаній, без стратегій.

Що ще можна було зробити?

Мабуть, нічого.

Не тому, що шлях завершено, а тому, що все сталося природно.

А коли творить природа, світ зберігає.